postheadericon Новини

postheadericon Семінар-нарада щодо ліфтового господарства Львівщини

6 вересня у Департаменті розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської облдержадміністрації відбулась семінар-нарада з представниками районів та міст обласного підпорядкування житлово-комунальних господарств та представниками підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт ліфтів житлового сектору. Захід проведено за ініціативи Головного управління Держпраці у Львівській області з метою спільного обговорення ситуації, яка на даний час  спостерігається у ліфтовому господарстві Львівщини.

Начальник Управління нагляду в промисловості та на об’єктах підвищеної небезпеки ГУ Держпраці у Львівській області Іван Луцик повідомив, що сьогодні в області експлуатується 3792 ліфта, з яких 2142 відпрацювали визначений нормативними документами термін експлуатації 25 років. Технічний стан більшості з них не може в повному обсязі гарантувати їхню безпечність та надійність під час експлуатації, у зв’язку з чим значно збільшується ризик травмування користувачів. З огляду на це, представник Держпраці наголосив на обов’язковому проведенні повного та часткового експертного обстеження таких ліфтів у відповідності до вимог Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів.

Слід зазначити, що не зважаючи на таке становище, власники ліфтів не вживають належних можливих заходів щодо покращення ситуації. Є і такі випадки, коли покращити ситуацію можна і без вкладення значних капіталовкладень. Заступник начальника ДП «Західний ЕТЦ» Ярослав Кімак зауважив, що обладнання цих ліфтів та металоконструкції зазнали значного фізичного зносу за термін їхньої експлуатації і тому потребують обстеження задля безпеки користувачів. Також  власникам наголошувалось на необхідності проведення роз’яснювальної роботи серед мешканців про дотримання правил користування ліфтами та дбайливе ставлення до ліфтового обладнання.

Оскільки ліфти є машинами підвищеної небезпеки, то відношення до їх технічного стану повинно бути відповідальним і постійним. Аби зменшити ризик травмування користувачів, запобігти нещасним випадкам, а ліфтам забезпечити належний технічний стан, представники сторін домовились діяти спільно і в найближчому часі провести огляд пасажирських ліфтів для оцінки технічного стану та покращення даної ситуації.

Останнє оновлення (Понеділок, 12 вересня 2016, 15:46)

 

postheadericon 11 вересня - День працівника нафтогазової галузі

Останнє оновлення (П'ятниця, 09 вересня 2016, 13:41)

 

postheadericon 23 серпня - День Державного Прапора

       З нагоди державного свята – Дня Державного Прапора України у ДП « Західний ЕТЦ » було проведено збори.
       Директор підприємства Шпєлик Михайло Михайлович привітав працівників центру та громадян країни зі святом, побажавши міцного здоров”я, благополуччя, наснаги та плідної праці на благо українського народу.
       Також директор ДП « Західний ЕТЦ » закликав громадян долучитись до святкування, пам”ятаючи про національні звичаї і традиції українського народу, аджепрапор – не просто державний символ України, це символ пшениці в степах під блакитним небом, який уособлює прагнення народу до миру і краси української землі, а вишиванка для українця – не просто одяг. Вишивка – символ, що зберігає коріння та історію нашого народу.

Останнє оновлення (Вівторок, 23 серпня 2016, 15:02)

 

postheadericon 24 серпня - День Незалежності України

Останнє оновлення (Понеділок, 22 серпня 2016, 13:47)

 

postheadericon Засідання колегії ГУ Держпраці у Львівській області

         Директор ДП « Західний ЕТЦ » Шпєлик Михайло Михайлович 17 серпня 2016 року взяв участь у засіданні колегії Головного управління Держпраці у Львівській області за підсумками першого півріччя 2016 року.
         Засідання розпочала начальник ГУ Держпраці Вільхова Ольга Орестівна з аналізу виконання управлінням планових заходів державного нагляду суб”єктів господарювання, а заступник начальника Стецько Андрій Ярославович у своїй доповіді наголосив, що план роботи на перше півріччя 2016 року управлінням успішно виконаний.
         Також на засіданні заслухали доповіді керівників структурних підрозділів, в яких йшлось про основні проблеми діяльності управління та аспекти їх вирішення.
         Особлива увага була привернута до питаннявиявлення неоформлених трудових відносин, з приводу чого ГУ Держпраці проводить широку інформаційно-роз”яснювальну роботу з метою  виявлення прихованої зайнятості, підвищення рівня соціальної захищеності найманих працівників.
         
Також на засіданні обговорювалось питання проведення перевірок підприємств-боржників із виплати заробітної плати працівникам і всі вжиті управлінням заходи щодо посилення державного нагляду за дотриманням законодавства про оплату праці з метою захисту трудових прав працівників, до обговорення якого приєдналися директор ДП « Західний ЕТЦ » Шпєлик М.М., заступник голови об”єднання профспілок Львівщини Будзан М.М. і голова ООПП соціальної сфери України Гнатів М.І.
            У підсумку члени засідання колегії обговорили проблему виробничого травматизму на підприємствах та ефективність застосування превентивних заходів щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці, головною метою яких є запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Останнє оновлення (П'ятниця, 19 серпня 2016, 14:51)

 

postheadericon Роботи з підвищеною небезпекою

alt              Одним із різновидів небезпеки в техносфері є техногенна небезпека. Це стан, внутрішньо властивий технічній системі, промисловому або транспортному об’єкту в процесі їхньої нормальної експлуатації, що реалізується в разі виникнення техногенної надзвичайної ситуації у вигляді уражаючих дій (прямого або непрямого збитку) на людину й довкілля. Людина, яка потрапляє в зону дії технічних систем (транспортні магістралі, випромінювання радіо- і телепередавальних систем, складні технологічні процеси тощо), зазнає значних техногенних небезпек.

             ТОЧКИ ЗОРУ НА ДЖЕРЕЛА ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

       За інформацією, що міститься у «Вікіпедії», на сьогодні в академічній науці є три основні погляди на визначення цього терміна.

         Згідно з першим, це діяльність, що пов’язана з використанням певних речей, об’єктів, які мають небезпечні властивості. З огляду на те, що подібна діяльність не може контролюватися людиною повністю, зростає ймовірність заподіяння нею шкоди. Тобто речі самі по собі не несуть небезпеки, а їхня підвищена небезпека проявляється тільки в результаті діяльності людини (керування автомобілем, зберігання вибухових речовин тощо).

Відповідно до другого погляду, це предмети матеріального світу, що володіють певними кількісними та якісними характеристиками, які мають підвищену здатність заподіяння шкоди в процесі їх використання.

Згідно зі ще однією позицією, джерело підвищеної небезпеки – це не діяльність і не об’єкт матеріального світу, а його небезпечні властивості й сили природи.

            Спільним для цих точок зору є те, що діяльність людини поза зв’язком із конкретним особливим матеріальним об’єктом не є підвищено небезпечною для навколишніх, так само як не може бути таких матеріальних об’єктів, які визнавалися б джерелами підвищеної небезпеки поза пов’язаною з ними діяльністю людини. При цьому в одних випадках насамперед найважливіше значення має характер діяльності людини, а в інших – характер матеріального об’єкта, оскільки будь-який вид діяльності з його використання є підвищено небезпечним.

            Ці визначення містять лаконічні переліки заходів безпеки, що мають передувати й супроводжувати проведення цього виду робіт, і потенційних небезпек, які при цьому можуть виникнути. В узагальненому вигляді ці два переліки мають приблизно такий вигляд:

☑ крім звичайних заходів безпеки до початку виконання цих робіт потрібно додатково здійснити низку обов’язкових організаційних і технічних заходів, які розробляють для кожної конкретної виробничої операції, що забезпечують особливий порядок допуску працівників і високу узгодженість їхніх дій. Крім того, ці роботи потребують з боку відповідних відповідальних осіб постійного контролю за їх виконанням;

☑ під час виконання цих робіт є або може виникнути виробнича небезпека, не пов’язана з їхнім характером, можливе виникнення інцидентів та аварій, а також найімовірніший прояв і вплив на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

                       ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО НАВЧАННЯ –ОДНІ ПЕРЕЛІКИ, ДЛЯ ОТРИМАННЯ ДОЗВОЛУ – ІНШІ

           Вужче коло фахівців з охорони праці, яким доводилося проводити підприємство через процедуру отримання дозволу на початок (продовження) виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію об’єктів, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26.10.2011 р. № 1107, знає, що цей акт, у свою чергу, має кілька додатків у вигляді таких переліків:

☑ видів робіт підвищеної небезпеки;

☑ машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;

☑ видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки;

☑ машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Зіставлення додатків до Порядку з Переліком 2.01, який складається зі 137 пунктів і передбачає проходження щорічного спеціального навчання, перевірки знань відповідних нормативно-правових актів, а також повторних інструктажів один раз на три місяці, дає цікаві результати.

             Усі перелічені в цих актах роботи підвищеної небезпеки/з підвищеною небезпекою де-факто поділяються на п’ять умовних категорій, що суттєво різняться між собою низкою попередніх і періодичних заходів. Однак де-юре цієї класифікації немає в жодному нормативно-правовому акті:

1) отримання позитивного висновку експертизи, отримання дозволу, проведення щорічного спецнавчання, інструктаж один раз на три місяці;

2) подання роботодавцем декларації відповідності, проведення щорічного спецнавчання, інструктаж один раз на три місяці;

3) отримання позитивного висновку експертизи, отримання дозволу, але не потрібно щороку проводити спецнавчання та інструктажі один раз на три місяці, оскільки цих видів робіт немає в Переліку 2.01;

4) подання роботодавцем декларації відповідності, але не потрібно щороку проводити спецнавчання та інструктажі один раз на три місяці, оскільки цих видів робіт немає в Переліку 2.01;

5) проведення щорічного спецнавчання та інструктажів один раз на три місяці, але не потрібно проводити експертизу, отримувати дозвіл або подавати декларацію, оскільки цих видів робіт немає і в додатках до Порядку.

               Ось така класифікація робіт підвищеної небезпеки тепер фактично існує в результаті затвердження Порядку. Це призводить до додаткової казуїстики. Наприклад, третя умовна категорія. Для отримання позитивного висновку експертизи у разі виконання робіт, що належать до цієї категорії, роботодавцю потрібно документально підтвердити проведення спецнавчання працівників з питань охорони праці згідно з відповідними нормативно-правовими актами.

 

Олег Моісеєнко

Матеріал наданий науково-виробничим журналом «Охорона праці».

Останнє оновлення (Четвер, 14 липня 2016, 13:14)

 
Більше статей...
Головна